Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом керівника апарату
Тлумацького районного суду
Івано-Франківської області
від 19 вересня 2016 року № 49-16
ПОЛОЖЕННЯ
про взаємодію Тлумацького районного суду Івано-Франківської області із засобами масової інформації та журналістами
Це Положення визначає особливості взаємодії Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (далі – суд) із засобами масової інформації та журналістами (далі – ЗМІ).
Положення розроблено на підставі законодавства України з повагою до свободи слова журналістів та редакційної свободи ЗМІ, з урахуванням права громадян отримувати інформацію із зали суду, особливостей роботи медіа при висвітленні судових справ та з огляду на важливість авторитету і неупередженості суду в демократичній державі.
При підготовці Положення про взаємодію Тлумацького районного суду Івано-Франківської області із засобами масової інформації та журналістами (далі – Положення) було враховано найкращий вітчизняний і зарубіжний досвід взаємодії судів і ЗМІ.
1.1. Всі документи, які регулюють взаємовідносини суду та ЗМІ, мають відповідати чинному національному законодавству та міжнародним зобов`язанням України стосовно забезпечення свободи преси і незалежності правосуддя.
1.2. Контактною особою для ЗМІ зі сторони суду виступає спеціаліст зі зв`язків з громадськістю суду або інша особа, яка виконує функції взаємодії зі ЗМІ.
На суддю спікера покладаються повноваження зі спілкування з засобами масової інформації, надання коментарів з приводу законодавчих новел або роз`яснення вимог чинного законодавства у тій чи іншій частині.
1.3. Інформація про цю особу (П.І.Б) та спосіб контакту з нею (телефон, електронна пошта) повинна бути оприлюднена і доступна для ЗМІ, зокрема, шляхом розсилки, розміщення на інформаційному стенді, веб-сайті суду, у відповіді на інформаційні запити тощо.
1.4. До відома представників засобів масової інформації має бути доведено зміст цього Положення через розміщення його на стенді у вестибюлі суду, на веб-сайті суду тощо.
2.1. Представники засобів масової інформації (друкованих, мовних, електронних) – журналісти, оператори, фотографи тощо, відвідуючи суд, з метою виконання професійних обов`язків, мають ознайомитися з Положенням та бути обізнаними:
- з необхідністю прояву поваги до суддів;
- про гарантії кожної особи на повагу до приватності;
- з поняттям презумції невинуватості;
- про право кожного на справедливий судовий розгляд його/її справи неупередженим судом.
2.2. Присутність працівників ЗМІ у приміщенні суду не повинна створювати незручностей для інших відвідувачів суду.
2.3. Присутність працівників ЗМІ у залі судового засідання під час розгляду справи не повинна відволікати суд та учасників процесу. У разі зауважень з боку судді на неналежну поведінку слід вибачитись і врахувати зауваження або мовчки залишити залу суду.
2.4. Непокора чи ігнорування зауважень судді може кваліфікуватися як прояв неповаги до суду і може стати підставою для примусового видалення із зали і накладення адміністративного стягнення у формі штрафу або адміністративного арешту.
2.5. Фото-, відео- або телезйомки у загальних приміщеннях суду (вестибюлі, коридорах тощо) бажано уникати, оскільки відвідувачі суду мають право на захист своєї приватності. У разі потреби ідентифікації відеосюжету як такого, що ведеться з приміщення суду, операторам рекомендується знімати на тлі вивіски суду ззовні.
2.6. Можливість фото-, відео- та телезйомки у залі суду під час відкритого судового процесу вирішується судом по кожній справі з урахуванням думки учасників процесу та інтересів правосуддя (з огляду на права неповнолітніх, потерпілих від злочину, потребу захисту свідків тощо).
2.7. Оскільки судді не мають права коментувати справи, які перебувають у їхньому провадженні, інформацію про суть конфлікту, його правову природу і можливі правові наслідки для учасників судового процесу можна отримати з прес-релізу та додаткового рекомендується спілкуватися з адвокатами всіх сторін, прокурором та експертами.
2.8. Представники ЗМІ мають бути добре обізнані з правовими наслідками поширення у своїх матеріалах недостовірної інформації про особу (дифамація) та/або за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя).
3.1. Доступ представників ЗМІ та журналістів до приміщення суду і судових залів, де відкрито слухаються справи, відбувається на загальних підставах.
3.2. Працівники ЗМІ можуть пред`явити редакційне посвідчення, а за його відсутності – документ, що посвідчує особу.
3.3. Працівники ЗМІ не можуть бути обмежені в доступі до приміщення суду або його залів на тій підставі, що вони не є учасниками процесу, не мають стосунку до конкретної справи, яка розглядається в суді.
3.4. Вилучення охороною суду або працівниками суду у працівників ЗМІ фотоапаратів, теле-, відеокамер не ґрунтується на законі і вважається порушенням права власності та обмеженням доступу працівників ЗМІ до суду для виконання професійних обов`язків.
4.1. Загальні положення
4.1.1. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом.
4.1.2. Судове рішення оголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в залу засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або – тією мірою, що визнана судом необхідною, – коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
4.1.3. Представники ЗМІ, журналісти, як і представники громадськості, без попереднього дозволу (акредитації) мають право бути присутніми на відкритому судовому засіданні та під час проголошення судових рішень.
4.1.4. Розгляд справи у закритому засіданні допускається за оголошеною публічно мотивованою ухвалою суду лише у випадках, передбачених процесуальним законом.
4.1.5. Під час проведення закритих судових засідань доступ публіки до залу судового засідання обмежується.
4.2. Кримінальний процес
4.2.1. Розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці.
4.2.2. Судовий розгляд справ про статеві злочини, щодо неповнолітніх підсудних, а також про розгляд справ, в яких беруть участь взяті під захист особи, може відбуватися в закритому режимі на підставі мотивованої ухвали суду.
4.2.3. Розгляд справи у суді може бути оголошено закритим також для запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі. У даному випадку суддя зобов`язаний надати зважену оцінку обставинам справи, зокрема, оцінити ступінь суспільної потреби в закритті подібної інформації та мотивувати своє рішення.
4.3. Адміністративний процесс
4.3.1. Розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито.
4.3.2. Своєю ухвалою суд може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом.
4.3.3. Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні можуть бути присутніми лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності – експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки.
4.3.4. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація із обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні.
4.4. Цивільний процесс
4.4.1. Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито.
4.4.2. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом.
4.4.3. Закритий судовий розгляд допускається також за обґрунтованими клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. У разі, коли крім прав особи, що охороняються відповідними процесуальними нормами, має місце публічний інтерес стосовно отримання інформації, суд зобов`язаний надати оцінку цим обставинам і приймати рішення лише після цього.
4.4.4. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов`язаний постановити в нарадчій кімнаті мотивовану ухвалу, яка оголошується негайно.
5.1. Особа, на яку покладено функції взаємодії зі ЗМІ, сприяє виконанню рішення судді і допомагає розташуватися представникам ЗМІ та журналістам у залі судового засідання, а також координує дії інших осіб, які висвітлюють процес або ведуть зйомку.
5.2. Особа, на яку покладено функції взаємодії зі ЗМІ, має координувати розташування представників ЗМІ та журналістів в залі, забезпечуючи представництво від різних ЗМІ (друковані, мовні, центральні, регіональні, іноземні тощо). Пріоритет може надаватися представникам ЗМІ та журналістам, які попередньо звернулися до суду з відповідним запитом.
5.3. У випадку резонансних судових процесів і великої уваги преси до них адміністрація суду, в залежності від можливостей зали (кількості місць), зобов`язана забезпечити рівний доступ як представників громадськості, так і представників медіа. Тому важливо пропорційно визначити кількість виділених місць для зайняття представниками медіа, позначивши їх табличкою «місця для преси» або «преса».
5.4. У разі великої кількості представників преси, які бажають висвітлювати хід судового процесу, адміністрація суду повинна повідомити їм всім кількість виділених для преси місць в залі і може запропонувати їм самим визначитись, хто займе наявні місця.
5.5. Всі присутні в судовому засіданні особи мають дотримуватися порядку під час судового засідання та виконувати розпорядження головуючого. В разі порушення цих правил суд може застосувати заходи процесуального примусу у такому порядку: спочатку оголошується попередження, у разі повторного вчинення недозволених дій – видалення із зали судового засідання. Прояв злісної непокори, а також неповага до суду є підставою для накладення адміністративного стягнення.
6.1. Загальні положення
6.1.1. За отриманням інформації про діяльність судової системи представники ЗМІ та журналісти мають право звертатися до суду або територіального управління ДСА України в Івано-Франківській області з відповідним інформаційним запитом. Під інформаційним запитом про надання письмової або усної інформації у цьому Положенні розуміється усне або письмове звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність установ судової влади України та їх посадових осіб.
6.1.2. Запити з питань організації діяльності судової влади чи окремого суду, статистики, матеріального забезпечення й з інших подібних питань слід направляти до центрального офісу Державної судової адміністрації України (ДСА України) або територіального управління ДСА України в Івано-Франківській області.
6.1.3. Інформаційний запит слід направляти на адресу відповідної судової установи або її посадових осіб.
6.1.4. У письмовому запиті має бути зазначено прізвище, ім`я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та електронна чи поштова адреса, за якою він бажає одержати відповідь.
6.1.5. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі, проте для зручності представників ЗМІ та журналістів розроблена форма письмового інформаційного запиту (Додаток № 1), яка носить рекомендаційний характер і може використовуватися представниками ЗМІ та журналістами.
6.1.6. ДСА України, територіальне управління ДСА України в Івано-Франківській області, суд та їх посадові особи зобов`язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, але не конкретних судових справ, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.
6.1.7. З огляду на стислі строки, в яких працюють представники ЗМІ та журналісти, з урахуванням технології оперативного вироблення інформаційного продукту, з метою підвищення оперативності в наданні інформації на запити, рекомендується, щоб представник ЗМІ та журналіст з усними запитами зверталися до особи, на яку покладено виконання функцій взаємодії зі ЗМІ, а також повідомляв такій особі про факт відправлення та зміст письмового запиту.
6.1.8. Офіційна інформація, надана у відповідь на запити органами судової влади України, може оприлюднюватися у ЗМІ без перевірки.
6.1.9. Запитувачі мають право робити виписки та копії з наданих їм для ознайомлення офіційних документів, фотографувати їх, записувати текст тощо.
6.1.10. ДСА України, територіальне управління ДСА України в Івано-Франківській області та суд повинні надавати ЗМІ лише перевірені дані або дані, що базуються на обґрунтованих припущеннях. В останньому випадку повинно бути чітко зазначено про такий характер наданих відомостей.
6.1.11. Якщо суд за власною ініціативою вирішить надати ЗМІ інформацію про судовий процес, що триває, то її слід надавати у доступний для великої кількості осіб спосіб, наприклад, шляхом випуску прес-релізів, проведення прес-конференцій уповноваженими посадовими особами, розміщення на офіційній веб-сторінці суду тощо.
6.2. Термін та порядок розгляду інформаційного запиту, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації»
6.2.1. Протягом п`яти робочих днів ДСА України, територіальне управління ДСА України в Івано-Франківській області або суд письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або, що запитувана інформація/документ, не підлягає наданню для ознайомлення.
6.2.2. Задоволення запиту (у тому числі про надання письмової інформації) здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, ДСА України, територіальне управління ДСА України в Івано-Франківській області або суд можуть продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
6.2.3. Оголошення про заплановані судові засідання, дату проголошення рішень та вироків резонансних судових справ, а також інші дії, що стосуються висвітлення судових процесів, повинні доводитися судом або територіальним управлінням ДСА України в Івано-Франківській області до відома представників ЗМІ та журналістів у розумні терміни, щоб вони могли планувати свою роботу у суді завчасно.
6.3. Особливості надання інформації про кримінальні процеси
6.3.1. У контексті кримінального процесу, що становить суспільний інтерес, або іншого процесу, який привернув особливу увагу громадськості, органи досудового слідства та суд повинні інформувати засоби масової інформації про різні процесуальні етапи руху справи тією мірою, якщо це не шкодить таємниці слідства та оперативно-розшукової діяльності або не затримує чи заважає відправленню правосуддя.
6.3.2. У межах кримінального процесу суд, працівники суду, ДСА України, територіальне управління ДСА України в Івано-Франківській області повинні утримуватись від оприлюднення інформації, що може зашкодити справедливості судового розгляду.
6.3.3. Погляди та інформація про судовий процес, що триває, мають передаватися або поширюватися через засоби масової інформації з повагою до презумпції невинуватості підозрюваного або обвинуваченого у вчиненні злочину.
6.3.4. Інформація про особу свідка не повинна розголошуватись, крім випадків, коли свідок дав на це свою попередню згоду, ідентифікація свідка зачіпає суспільний інтерес або, коли ним були надані свідчення були надані у відкритому засіданні. Інформація про свідка ні за яких умов не повинна розголошуватись, якщо це пов`язане із загрозою для його життя чи безпеки і представники ЗМІ та журналісти належним чином про таке проінформовані.
6.3.5. При наданні інформації про підозрюваних, обвинувачених чи засуджених, а також про інших учасників кримінального процесу слід дбати про повагу до їх приватності. Особливий захист має бути забезпечено неповнолітнім та іншим обмежено дієздатним учасникам процесу, а також потерпілим від злочину, підозрюваним, обвинуваченим та засудженим. У всіх випадках належить пам`ятати про потенційні негативні наслідки, які для цих осіб може мати розкриття інформації, що дозволяє їх ідентифікувати.
7.1. Загальні положення
7.1.1. Доступ до судових рішень і матеріалів судового процесу забезпечується такими способами:
- присутністю представників ЗМІ під час розгляду справи в суді;
- присутністю представника ЗМІ та журналіста в залі судового засідання під час проголошення судового рішення;
- розміщенням судових рішень в Єдиному реєстрі судових рішень у мережі Інтернет;
- публікацією текстів судових рішень в друкованих засобах масової інформації.
7.2. Присутність представника ЗМІ та журналіста в залі судового засідання під час проголошення судового рішення
7.2.1. Всі присутні на відкритому судовому засіданні особи мають право відкрито робити письмові нотатки.
7.2.2. Публічно проголошені судові рішення можуть бути відтворені без обмежень, проте без спотворень. Використання в ЗМІ повного тексту рішення або його фрагментів, без редагування, що змінює його текст, можливе лише з посиланням на присутність при його проголошенні чи на офіційні джерела.
7.2.3. Кримінальний процес. Вирок у кримінальній справі, навіть за умови розгляду справи у закритому судовому засіданні, проголошується публічно головуючим або одним із суддів колегії.
7.2.4. Адміністративний процес. Судове рішення, що ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо ж судовий розгляд, мав закритий характер, прилюдно проголошується лише резолютивна частина рішення. Існує можливість проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, що має складний характер. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі.
7.2.5. Цивільний процес. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після закінчення судового розгляду, за винятком випадків, коли судовий розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Рішення проголошується повністю, хоча у випадках складності справи та відкладення у зв`язку з цим виготовлення рішення у повному обсязі проголошується його вступна та резолютивна частини. При проголошенні у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення суд повідомляє осіб, що є учасниками розгляду, про дату, з якої вони зможуть ознайомитись з повним текстом рішення.
7.2.6. Розгляд справ про адміністративне правопорушення. Постанова по справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи.
7.3. Забезпечення доступу до матеріалів.
7.3.1. За клопотанням представника ЗМІ та журналіста і при наявності обґрунтованого суспільного інтересу до оприлюднення інформації голова суду може дозволити доступ до матеріалів архівних судових рішень за умови попередження представника ЗМІ та журналіста про можливі правові наслідки для нього і його ЗМІ за розголошення конфіденційної інформації про особу. Форма запиту, яку представники ЗМІ та журналісти можуть використовувати для зручності, - у Додатку № 2.
7.3.2. Для ухвалення рішення за такою заявою відповідальна службова особа апарату суду має враховувати загальні принципи відкритості інформації та факт вже публічно оголошеного тексту рішення суду, особливо в ситуаціях наявності суспільного інтересу до конкретної справи.
7.3.3. Представникам ЗМІ та журналістам має бути дозволено без будь-якої дискримінації отримувати та копіювати публічно проголошені судові рішення. Вони повинні мати можливість використовувати інформацію з них у своїх матеріалах з урахуванням можливих правових ризиків та інформувати про них громадськість.
7.4. Оприлюднення судових рішень у мережі Інтернет
7.4.1. Оприлюднення судових рішень у мережі Інтернет здійснюється через Єдиний державний реєстр судових рішень на офіційному веб-порталі ДСА України або на офіційному веб-сайті суду.
7.5. Публікація текстів судових рішень в друкованих засобах масової інформації.
7.5.1. Публікація текстів судових рішень в друкованих виданнях здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-VI.
7.5.2. При висвітленні судових процесів, по яких зберігається можливість оскарження, представники ЗМІ та журналісти мають уникати висловів, що є доречними лише щодо справ із закінченим провадженням. Наприклад, твердження «А. порушив закон» доцільно замінювати виразом «А. обвинувачується у порушенні закону» (якщо процес триває), а в ситуації, де зберігається можливість апеляційного оскарження, - «Суд встановив порушення А. вимог закону».
8.1. Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом (наприклад, не вести зйомку під час допиту свідків або не транслювати зображення конкретного учасника процесу з огляду на його заперечення тощо) та тривалості роботи камери у залі судового засідання.
Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'єктами владних повноважень.
8.2. Подібні трансляції та зйомки можуть бути дозволені лише в тих випадках, коли вони не створюють небезпеки впливу на потерпілих, свідків, учасників судових розглядів, народних засідателів, присяжних або суддів.
8.3. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їх процесуальних прав.
8.4. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, передбачених законом. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому законом.
8.5. Коли учасниками адміністративного процесу є особи, які є суб`єктами владних повноважень, їх згода не потрібна на проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також при трансляції судового засідання по радіо і телебаченню.
8.6. Представники ЗМІ та журналісти, які планують проводити в залі судового засідання фото- і кінозйомку, теле-, відео-, звукозапис із застосуванням різних типів апаратури, а також транслювати судові засідання по радіо і телебаченню, повинні завчасно (за 3 дні) надати головуючому судді у справі письмовий запит про такі наміри. Рекомендується, щоб представник ЗМІ та журналіст повідомив особу, на яку покладено виконання функцій взаємодії за ЗМІ, про факт відправлення запиту. Форма запиту, яку представники ЗМІ та журналісти можуть використовувати для зручності, - у Додатку № 3.
8.7. Головуючий суддя у справі ставить на обговорення учасників процесу заяву/клопотання про можливість проведення зйомки і постановляє, як правило, усно ухвалу про дозвіл або відмову у проведенні зазначених дій.
8.8. У випадку відмови у проведенні зйомки суддя має вказати підстави такого рішення.
8.9. В ухвалі про дозвіл суддя може визначити, зокрема, місце розташування в залі знімальної апаратури, а також осіб, які її використовують. Особи, які проводять зйомку та запис, повинні залишатися на визначених місцях і дотримуватися порядку протягом всього судового засідання до того моменту, як суддя покине залу судового засідання, якщо інше не узгоджено з головуючим у справі. Фотографам, операторам та іншим особам не дозволено пересуватися по залу судового засідання під час слухання справи.
8.10. За наявності кількох запитів від різних ЗМІ щодо проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також при відсутності технічних можливостей для цього, адміністрація Тлумацького районного суду Івано-Франківської області повинна запропонувати ЗМІ самим визначитись хто і як буде проводити зйомку і як інші ЗМІ отримають матеріали, але обов`язково координувати цей процес.
8.11. Адміністрації Тлумацького районного суду Івано-Франківської області варто уникати в таких випадках власних рішень по відбору тих чи інших представників ЗМІ та журналістів, бо це може дати підстави для обвинувачень в упередженості відносно окремих ЗМІ чи журналістів або у застосуванні дискримінації.
9.1. Правовий статус учасників інтерв`ю визначено так, що той, хто бере інтерв`ю, і той, хто відповідає на питання, є співавторами інтерв`ю.
9.2. При плануванні інтерв`ю з суддею представники ЗМІ та журналісти мають усвідомлювати можливість обмеження тематики спілкування через те, що відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя не має права:
- розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв`язку з розглядом справи;
- робити публічних заяв, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні Тлумацького районного суду Івано-Франківської області;
- піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.
9.3. Як співавтор, суддя має право ознайомитися з підготовленим до поширення матеріалом, внести свої корективи у текст власних відповідей, якщо їх зміст перекручено (втім, суддя не може міняти текст), погодити назву матеріалу тощо.
9.3.1. Представникам ЗМІ та журналістам бажано завчасно планувати інтерв`ю з суддею, працівником суду, повідомити про свій намір провести інтерв`ю з суддею чи працівником суду спеціаліста по зв`язках з громадськістю суду, а також тему розмови, обсяг і орієнтовну дату запланованого виходу матеріалу й попросити погодити з суддею (конкретним чи одним із працюючих в суді) час зустрічі.
9.3.2. Судді не повинні ігнорувати будь яку можливість спілкуватися з представниками медіа. Це не означає, що всі судді завжди мають давати інтерв`ю, втім це означає, що їм слід завжди з повагою ставитися до суспільно важливої місії журналіста інформувати суспільство, і пояснити свою відмову варто з посиланням на етичні обмеження.
9.3.3. У випадку погодження на інтерв`ю суддя з метою ефективного використання свого часу із напруженного графіку може встановити чіткі часові рамки свого спілкування з журналістом.
9.3.4. Під час інтерв`ю суддям треба враховувати, що журналісти, як правило, не мають юридичної освіти, вони працюють над матеріалами різної тематики, але оскільки вони виступають посередниками між суддею і своєю аудиторією, у спілкуванні з ними слід вживати менше правової лексики, говорити по визначеній ними темі, яка продиктована інтересами видання та цікавістю аудиторії.
_03_03.png)
