flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Пам'ятка для представників ЗМІ, громадськості та вільних слухачів щодо особливостей висвітлення судового розгляду справ та присутності у залі судового засідання

01 квітня 2021, 09:59

Шановні представники засобів масової інформації, громадськості, вільні слухачі!

 

Ця пам’ятка розроблена для зручності та ефективності вашої діяльності у Тлумацькому районному суді Івано-Франківської області під час висвітлення судового розгляду справ та присутності у залі судового засідання.

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області всіляко сприяв та неодмінно буде продовжувати сприяти вам у виконанні ваших професійних обов’язків та важливих суспільних функцій.

У відповідь ми просимо представників мас-медіа, громадськості та вільних слухачів, які відвідують приміщення суду, дотримуватися певних правил поведінки в суді, процесуальних вимог, передбачених законодавством та загальноприйнятих морально-етичних норм.

Упевнені, що разом ми зможемо достойно виконувати важливу суспільну функцію – повно та оперативно інформувати громадськість про хід розгляду соціально значущих справ у судовому порядку.

 ГЛАСНІСТЬ

Згідно п. 6 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є гласність судового процесу.

На виконання цього принципу, а також вимог ч. 2 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 2 ст. 6 ЦПК, ч. 1 ст. 12 КАСУ, ч. 1 ст. 27 КПК,  інформація безпосередньо про Тлумацький районний суд Івано-Франківської області, а також щодо конкретних справ, які розглядаються нашим судом: про сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, рух справи та стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, - оприлюднюється на офіційному вебсайті суду.

ВІДКРИТІСТЬ

Розгляд цивільних, адміністративних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення у Тлумацькому  районному суді Івано-Франківської області проводиться відкрито.

Закритий судовий розгляд є винятком із загального правила і полягає в тому, що коло осіб, які присутні в судовому засіданні, обмежується лише особами, які беруть участь у справі, а у разі необхідності − свідками, експертами, спеціалістами і перекладачами.                                                                                                                                                                                                                                                                            Питання про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд може вирішити як в підготовчій частині судового розгляду, так і після цього, наприклад під час розгляду справи по суті але обов’язково мотивованою ухвалою, яка постановляється в нарадчій кімнаті і оскарженню не підлягає. Після проголошення ухвали усі присутні, які не є особами, які беруть участь у справі, повинні залишити зал судових засідань.

Закритий судовий розгляд допускається під час розгляду цивільних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення у наступних випадках:

 

1) якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної таємниці. Перелік інформації, що відноситься до державної таємниці, встановлений Законом України «Про державну таємницю»;

 

2) якщо відкритий розгляд може призвести до розголошення іншої таємниці, яка охороняється законом. Зокрема, це стосується розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю (ст. 289 ЦПК), таємницю вчинення нотаріальної дії (ст. 8 Закону України «Про нотаріат»), адвокатську таємницю (ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), таємницю про стан здоров’я (ст. 286 ЦК);

 

3) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення (ст. 226 СК, ст. 254 ЦПК ) запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі (ст. 301 ЦК), або відомостей, що принижують їх честь і гідність.

Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:

 

1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;

 

2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

 

3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;

 

4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

 

5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

 

За загальним правилом судові рішення, ухвалені у відкритому судовому засіданні, проголошуються прилюдно (ч. 9 ст. 6 ЦПК, ч. 9 ст. 12 КАСУ, ч. 7 ст. 27 КПК).

 

В той же час, якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, то:

           

1) згідно вимогам КАСУ – прилюдно проголошується лише резолютивна частина рішення;

          

2) відповідно до вимог ЦПК – рішення оголошується тільки особам, які брали участь у справі;

          

3) у кримінальному провадженні судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення.

ДОСТУП ДО СУДОВИХ РІШЕНЬ

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Враховуючи такі вимоги, кожен має право знайомитися в установленому законодавством порядку із судовими рішеннями, що були ухвалені Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області у будь-якій розглянутій у відкритому судовому засіданні справі, в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ 

Шановні представники засобів масової інформації, громадськості, вільні слухачі!!! Пам’ятайте, що у залі судового засідання під час розгляду справи Ви є лише присутніми, простими спостерігачами,  яким законодавство не надає можливості ставити запитання суддям або сторонам у справі під час судового засідання, але, в той же час, наділяє обов’язком дотримуватись таких правил поведінки в залі судового засідання (ст. 162 ЦПК, ст. 134 КАСУ, ст. 329 КПК), відступ від яких допускається тільки з дозволу головуючого в судовому засіданні:         

1) вставати при вході до залу судового засідання суддів та при їх виході;                                                                                                                                                                      

2) стоячи заслуховувати рішення суду;        

3) дотримуватися тиші;                                                                                                                                

4) виконувати розпорядження головуючого судді у справі;                                                                    

5) додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку;     

6) утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. У залі судового засідання заборонено (7 основних правил):1) сперечатися із суддею, судовим розпорядником, секретарем або іншими учасниками чи відвідувачами  процесу;2) користуватися мобільним телефоном (відключіть звук і не розмовляйте по телефону до закінчення слухання справи);3) вживати їжу або напої;4) жувати гумку;5) обговорювати з колегою чи іншими присутніми хід судового засідання під час судового засідання (дотримуйтесь тиші);6) ставити запитання суддям після фрази «Чи є у сторін запитання до тексту ухвали» (це не прес-конференція, до того ж, відповідно до Кодексу суддівської етики, судді не мають права коментувати судові рішення, а на ваші запитання зможуть дати відповідь сторони у справі після завершення розгляду справи);7) виходити із залу судового засідання до завершення розгляду справи або до оголошення перерви у справі.

Відвідування судових засідань суду представниками ЗМІ здійснюється без попередньої акредитації за пред’явленням службового посвідчення, а представниками іноземних ЗМІ − за акредитаційною карткою, виданою прес-службою Міністерства закордонних справ України, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до приписів чинного процесуального законодавства України.

ПРОВЕДЕННЯ ФОТОЗЙОМКИ, ВІДЕО- та АУДІОЗАПИСІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також ст. 6 ЦПК, ст. 12 КАСУ та ст. 27 КПК дозволяє особам, які присутні в залі судового засідання, представникам засобів масової інформації проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.

В той же час, вказана норма передбачає, що трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.

У зв’язку з цим: УВАГА! ЦЕ ВАЖЛИВО! Для здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню представникам ЗМІ потрібно звернутися із клопотанням до судді-доповідача у справі (клопотання розглядається на початку судового засідання).

При цьому, трансляція з зали судового засідання до надання судом відповідного дозволу заборонена! Перед початком судового засідання Ви можете налаштувати апаратуру, але ввімкнути її дозволяється після оголошення судом ухвали про дозвіл на здійснення такої трансляції.

Крім того, для можливості створення більш зручних умов для виконання журналістами професійних обов’язків, зокрема: вирішення питання про слухання справи у більшому приміщенні, облаштування місця для журналістів, операторів та фотокореспондентів, необхідності подбати про технічну допомогу представникам ЗМІ тощо, потрібно не менше ніж за добу повідомити адміністрацію суду (Голову суду чи керівника апарату суду) про наміри здійснення прямої радіо- чи телетрансляції судового засідання представниками ЗМІ та надання можливості встановити спеціальне обладнання у приміщенні суду.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!!! Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

ЩО ПОТРІБНО ВРАХУВАТИ ПРИСУТНІМ В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ, ЩОБ САМОМУ НЕ СТАТИ ПОРУШНИКОМ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ІНШИХ ОСІБ або ПРАВОПОРУШНИКОМ Справедливе та ефективне правосуддя не можливе без забезпечення його відкритості та гласності, оскільки дійсно дуже важливо, щоб громадяни знали, хто і як приймає суспільно значущі рішення, як вони виконуються і які це має наслідки для суспільства в цілому.Проте, дотримання вказаних важливих принципів гласності та відкритості  не повинно порушувати баланс інтересів суспільства в цілому, окремих груп чи конкретних осіб відносно інформації про судочинство та створювати ризики недотримання прав людини, підриву довіри населення до суду тощо.У зв’язку з цим необхідно звернути увагу на такі обставини та положення чинного законодавства:                                                    

1) здійснюючи фото- і відеозйомки у приміщенні суду, де знаходяться відвідувачі в очікуванні інших судових засідань, слід пам’ятати, що відповідно до ст. 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя;                                                                                                                                                                                                                                                                                     

2) функцією і правом ЗМІ є збір та розповсюдження серед громадськості інформації, висловлювань і критичних суджень про правосуддя, враховуючи висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості, оскільки:                                                                                                                                                                                                 

а) згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

б) ч. 4 ст. 296 ЦК України передбачено, що ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом, а відповідно до ч. 6 ст. 296 ЦК України – ім’я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за його згодою. В той же час,  використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права (ч. 7 ст. 296 ЦК України);                                                                                             

в) етичний кодекс українського журналіста вимагає того, щоб журналіст з повагою ставився до приватного життя людини і висвітлював судові процеси неупереджено щодо звинувачених, не називаючи людину злочинцем до відповідного рішення суду, а також був особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством (пункти 3, 4, 18 Кодексу професійної етики українського журналіста прийнятий на Х з’їзді Національної спілки журналістів України (квітень 2002 року)                                                         

3)  за неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності (ст. 129 Конституції України), а саме:                                                                                                           

1) адміністративної  згідно зі статтею 185Кодексу України про адміністративні правопорушення (прояв неповаги до суду);                                                                                                                                         

2) кримінальної відповідно до частини першої статті 376 Кримінального кодексу України (втручання у будь-якій формі у діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення).  

У зв’язку з цим, представники громадськості, вільні слухачі, перебуваючи в приміщенні суду та під час судового засідання в залі суду, зобов’язані дотримуватися норм поведінки у місцях загального користування, правил поведінки в залі судового засідання, а журналісти, окрім вказаних правил, −  правила журналістської етики, у тому числі утримуватися від наполегливих спроб інтерв’ювання суддів та працівників апарату суду без їхньої згоди.

КОМУНІКАЦІЯ ТЛУМАЦЬКОГО  РАЙОННОГО СУДУ ЗІ ЗМІ

 Звертаємо увагу, що суддя не може робити публічних заяв, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду, та піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили. Суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи (ст.12 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України від 22.02.2013 року).

 

Як зазначено у Висновку № 7 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи з питання «Правосуддя та суспільство», судді висловлюються насамперед через свої рішення та не повинні роз’яснювати їх у пресі або робити публічні заяви у пресі щодо справ у їхньому провадженні. А у випадках, коли на суддю або суд здійснюється тиск або нападки з боку ЗМІ (або з боку відповідних політичних чи громадських діячів через ЗМІ) з причин, пов’язаних із відправленням правосуддя, з огляду на обов’язок суддівської стриманості відповідний суддя повинен утримуватися від реагування через ті самі канали.

 

За таких обставин, намагання отримати інформацію у суддів без їхньої згоди може розцінюватися як прояв неповаги до суду та судді як представника судової влади.

 

Водночас, потрібно відмежовувати поняття публічних коментарів, що стосуються суті справ або питань, які знаходяться в провадженні судді, від інших питань.

 

Так, заборона не може стосуватися виступів прес-секретаря та судді-спікера, які мають право надавати офіційні коментарі, відповіді, інтерв’ю від імені суду представникам ЗМІ, у тому числі у справах, що становлять суспільний інтерес.

 

Саме тому, якщо Ви, як журналіст цікавитесь інформацію про хід та результати розгляду справи, яка перебуває у провадженні Тлумацького районного суду Івано-Франківської області, або Вам необхідно отримати коментар щодо окремих процедур та діяльності суду в цілому з метою інформування громадськості – звертайтесь до прес-секретаря нашого суду.

 ПАМ’ЯТАЙТЕ: Тлумацький районний суд Івано-Франківської області зацікавлений в налагодженні обміну інформацією між судом та ЗМІ, професійними юристами, громадськими діячами, пересічними громадянами з метою поліпшення обізнаності громадян із діяльністю конкретно нашого суду і  судової системи в цілому та зростання довіри суспільства до судової влади.

Пресслужба суду