Вихідна допомога судді, який пішов у відставку, підлягала та підлягає обов’язковому включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу. До такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 19 січня 2016 року №2а-1670/671/12, текст якої друкує видання "Закон і Бізнес".

Іменем України

Постанова

19 січня 2016 року м.Київ №2а-1670/671/12

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Панталієнка П.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Особи 10 до територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, треті особи: головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області, Полтавська міська рада, Полтавська обласна рада, Державна податкова служба у Полтавській області (в подальшому реорганізовано в головне управління Міністерства доходів і зборів в Полтавській області), ДПІ, про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року Особа 10 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати дії

відповідача зі стягнення податку з доходів фізичних осіб в сумі 30179 грн. 92 коп. з вихідної допомоги неправомірними і стягнути з відповідача на користь позивача незаконно утриманий податок.

На обгрунтування вимог вказала на порушення відповідачем вимог ст.11, ч.3 ст.43 закону «Про статус суддів» від 15.12.92 №2862-ХІІ (чинного на час виникнення спірних відносин) та рішення Конституційного Суду від 1.12.2004 у справі №1-1/2004 в частині утримання із суми вихідної допомоги при звільненні у відставку податку з доходів фізичних осіб.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 20.02.2012 відмовив у задоволенні позовних вимог.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.10.2012 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким частково задовольнив позовні вимоги: визнав неправомірними дії ТУ ДСА з утримання прибуткового податку в сумі 30179 грн. 92 коп. з вихідної допомоги позивача; зобов’язав відповідача повернути позивачу зазначені кошти.

Вищий адміністративний суд ухвалою від 23.07.2015 рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.

31 серпня 2015 року ГУ Міндоходів звернулося до Верховного Суду із заявою про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства. У заяві просить скасувати ухвалу ВАС від 23.07.2015 й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На обгрунтування заяви додано копію ухвали ВАС від 16.05.2013 (справа №К/9991/86977/11), яка, на думку ГУ Міндоходів, підтверджує наведені у заяві доводи.

У справі, яка розглядається, суд касаційної інстанції виходив із того, що оскільки вихідна допомога судді, який пішов у відставку, має разовий характер і відноситься до державної матеріальної допомоги, то утримання з позивача прибуткового податку є неправомірним та суперечить положенням закону.

Натомість у рішенні, наданому на підтвердження наведених у заяві доводів, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, касаційний суд погодився з їх висновком про те, що виплата суддям, які пішли у відставку, вихідної допомоги за своєю суттю є фінансовою допомогою і зазначений дохід відноситься до доходів у вигляді винагороди, яка не виключається зі складу загального оподатковуваного доходу згідно з нормами пп.3 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу, оскільки винятки, передбачені цим пунктом, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності. У зв’язку з цим суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподатковуваного доходу, який оподатковується за ставками, встановленими п.167.1 ст.167 ПК.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового правозастосування, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.

У постанові від 3.07.2012 (справа №21-162а12) Верховний Суд, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні Вищим адміністративним судом норм матеріального права, які у колізійний спосіб врегулювали відносини, пов’язані з оподаткуванням грошової допомоги, що виплачується прокурорам і слідчим прокуратури у разі їх виходу на пенсію за вислугою років чи по

інвалідності, дійшов висновку про те, що ця допомога підлягає оподаткуванню згідно із положеннями закону «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-ІV, оскільки вони є пріоритетними по відношенню до закону «Про прокуратуру» від 5.11.91 №1789-ХІІ.

Статтею 67 Конституції визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суди встановили, що постановою ВР «Про звільнення суддів» від 23.12.2010 суддю Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області Особу 10 звільнено з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до наказу начальника територіального управління ДСА від 17.01.2011 №6/К Особу 10 звільнено з посади з 17.01.2011.

При виході у відставку позивачу у 2011 році нараховано вихідну допомогу в розмірі 178636 грн., з якої утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 30179 грн. 92 коп.

На час ухвалення постанови ВР «Про звільнення суддів» від 23.12.2010, якою Особу 10 було звільнено з посади судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області, діяла ст.43 закону №2862-ХІІ.

Ця норма згідно із пп.1 п.2 «Прикінцевих положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VІ була чинною до 1.01.2011.

Правило ч.3 ст.43 закону №2862-ХІІ, за яким було передбачено виплату вихідної допомоги судді, який пішов у відставку без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку, було встановлено законом «Про внесення змін і доповнень до