Служба в ЗСУ не є підставою для відібрання дитини: постанова Верховного Суду

    Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухваленням постанови від 01 вересня 2026 року у справі № 405/5789/24 сформував важливу правову позицію щодо захисту батьківських прав військовослужбовців. Суд визнав, що проходження батьком військової служби у складі Збройних Сил України є об'єктивною причиною його тимчасової відсутності поруч із дитиною. Така обставина за жодних умов не може розцінюватися як винне ухилення від виконання батьківських обов'язків чи слугувати правовою підставою для примусового відібрання дитини від батька без позбавлення батьківських прав.

   Справа стосувалася позову органу опіки та піклування про відібрання малолітньої дитини від обох батьків через злісне невиконання ними своїх обов'язків. У березні 2024 року дитину негайно вилучили через загрозу її життю та здоров'ю, оскільки мати перебувала у стані сп'яніння, не забезпечувала базових умов проживання й харчування. Водночас батько дівчинки з листопада 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ та здійснював захист держави. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позовні вимоги лише щодо матері, відмовивши у відібранні дитини від батька-військовослужбовця, після чого орган опіки оскаржив це рішення в касаційному порядку.
   За посиланням:https://jurliga.ligazakon.net/news/246199_sluzhba-v-zsu-ne--pdstavoyu-dlya-vdbrannya-ditini-postanova-verkhovnogo-sudu