Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Полтавський ОАС визнав протиправною не просто відмову суду надіслати документи поштою, а сам підхід, який змушує громадян долати зайві бар’єри.
Право на судовий захист не обмежується лише отриманням позитивного рішення. Воно включає і право на його реальне виконання, що неможливе без належного оформлення та видачі виконавчого документа. Але на практиці саме на етапі отримання документів, необхідних для виконання рішення, громадянин може зіткнутися з новою бюрократичною перешкодою — вже з боку самого суду.
Проте в юридичній спільноті дедалі частіше звертають увагу на нову практику, коли від учасників справ вимагають особистої явки для отримання виконавчих листів. В умовах постійних обстрілів така вимога виглядає викликає питання щодо забезпечення безпеки громадян та доступності процедури виконання судових рішень.
Справа № 520/11934/26 показує, як питання, що на перший погляд здається суто технічним — отримання поштою копії судового рішення з відміткою про набрання ним законної сили та виконавчого листа, — перетворюється на окремий юридичний спір. Окреме значення має форма виконавчого документа. Для виконання судового рішення органами Казначейства стягувач має подати оригінал виконавчого документа разом з іншими передбаченими Порядком документами. Саме Казначейство зазначає, що такі документи можуть подаватися як безпосередньо, так і поштовим зв’язком.
Тому відмова суду направити стягувачу виконавчий лист поштою може створювати реальну перешкоду для подальшого звернення рішення до виконання, особливо коли отримання документа особисто є фактично неможливим.
Практика інших судів
Водночас існує й інший підхід до організації видачі виконавчих документів Наприклад, Вишгородський та Сокирянський районні суди у своїх зразках заяв про видачу виконавчих листів прямо передбачають альтернативу: «видати на руки або надіслати поштою». Це підтверджує, що загальноприйнята судова практика орієнтована на зручність громадянина, а не на створення перешкод.
У підсумку Суд визнав протиправними дії Харкiвського окружного адмiнiстративного суду та зобов’язав його надіслати копію рішення з відміткою про набрання законної сили та виконавчі листи рекомендованим поштовим відправленням.
Цей кейс важливий не лише через конфлікт між конкретним заявником і судом. Він фіксує важливий момент: після ухвалення судового рішення держава не може створювати нові адміністративні бар’єри для його реалізації. Якщо закон передбачає механізм отримання та подальшого пред’явлення виконавчого документа, внутрішня організація роботи суду не повинна перетворюватися на перешкоду.

