Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Призначення покарання у кримінальному провадженні завжди пов'язане з балансом між суддівською дискрецією, тяжкістю злочину та поведінкою обвинуваченого після його вчинення. Особливе значення у цьому контексті має стаття 69-1 Кримінального кодексу України, яка обмежує максимальний строк покарання двома третинами від найсуворішого виду покарання за наявності визначених законом пом'якшуючих обставин.
У повній аналітичній статті детально пояснюємо, чому Велика Палата змінила підхід до застосування цієї норми та які практичні наслідки це матиме для кримінальних проваджень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 214/2983/24 дійшла висновку, що стаття 69-1 КК не може застосовуватися автоматично лише через щире каяття, визнання вини чи відсутність обтяжуючих обставин. Для її застосування необхідна сукупність умов: наявність щонайменше однієї обставини з пункту 1 частини 1 статті 66 КК та щонайменше однієї обставини з пункту 2 цієї ж норми, тобто відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
За посиланням: https://jurliga.ligazakon.net/news/244767_velika-palata-verkhovnogo-sudu-utochnila-umovi-zastosuvannya-statt-69-1-kk-ukrani-yaka-obmezhu-maksimalniy-strok-pokarannya-dvoma-tretinami-vd-sankts-statt
_03_03.png)
