Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду оприлюднив огляд актуальної судової практики щодо затримання особи. У документі систематизовано ключові правові позиції, що стосуються повноважень службових осіб, підстав для обмеження волі та процедурних аспектів оформлення затримання. Аналіз охоплює питання допустимості доказів, отриманих під час затримання, та особливості провадження щодо окремих категорій осіб Суб'єкти затримання: розширене тлумачення терміна «уповноважена особа»
Згідно зі ст. 208 КПК України, право на затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, надається «уповноваженій службовій особі». Верховний Суд роз'яснює, що законодавець під цим терміном розуміє осіб, які за законом мають право здійснювати затримання, але при цьому не обов'язково є слідчими, прокурорами чи дізнавачами. Аналіз законодавства дозволяє включити до цього переліку широке коло представників правоохоронних та силових структур.
Зокрема, до таких осіб належать поліцейські різних служб (згідно із Законом «Про Національну поліцію»), військовослужбовці Служби правопорядку, Національної гвардії та Управління державної охорони. Також відповідні повноваження мають службові особи Державної прикордонної служби, СБУ, розвідувальних органів та Служби судової охорони. Такий підхід підтверджується Постановою ККС ВС від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к, де зазначено, що термін «уповноважена службова особа» відсилає до інших спеціальних законодавчих актів.
За посиланням:https://jurliga.ligazakon.net/news/241677_oglyad-sudovo-praktiki-kks-vs-shchodo-zatrimannya-osobi-zabezpechennya-prava-na-zakhist-u-rznikh-stsenaryakh
_03_03.png)
