Верховний Суд висловився щодо кваліфікації за ознакою повторності привласнення та розтрати чужого майна

   Сторона захисту вважала, що суд неправильно кваліфікував дії за ч. 3 ст. 191 КК за ознакою «повторність», оскільки всі епізоди були об’єднані єдиним умислом на привласнення коштів одного потерпілого та єдиним способом, а тому становлять продовжуваний злочин. Діяння особи, яка вчинила два і більше епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК (привласнення та розтрата чужого майна), кваліфікуються за ознакою повторності без постановлення обвинувального вироку стосовно цієї особи за першим епізодом у разі, коли суд в одному кримінальному провадженні встановив доведеність вини в першому епізоді, що утворює повторність, і в наступному, який кваліфікується як повторний.
   На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 8 травня 2025 року по справі №712/13009/15.
   Позиції судів
   Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за частинами 1, 3 ст. 191 КК.
   У касаційній скарзі засуджений вказує, що суд неправильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 191 КК за ознакою «повторність», оскільки всі епізоди були об’єднані єдиним умислом на привласнення коштів одного потерпілого та єдиним способом, а тому становлять продовжуваний злочин і мали б кваліфікуватися за ч. 1 ст. 191 КК.
   Позиція Верховного Суду
   Верховний Суд змінив рішення судів попередніх інстанцій і закрив кримінальне провадження за деякими епізодами на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК. Пом’якшив покарання за ч. 3 ст. 191 КК.
ККС ВС вказав, що як видно з обвинувального акта, засуджений обвинувачувався у привласненні та розтраті чужого майна, яке було йому ввірене та перебувало в його віданні (ч. 1 ст. 191 КК), а також у привласненні та розтраті чужого майна, яке було йому ввірене та перебувало в його віданні, вчиненому повторно (ч. 3 ст. 191 КК).
   Обвинувачення сформульовано таким чином, що не свідчить про вчинення ним тотожних злочинних діянь, які об’єднані єдиним злочинним наміром, не сформовано єдиної суми заподіяних потерпілому збитків, а кожен із злочинів має самостійний умисел із його реалізацією в кожному окремому епізоді, що знайшло підтвердження сукупністю зібраних у справі доказів, у тому числі даними акта перевірки дебіторської заборгованості за бухгалтерськими рахунками 3721 (розрахунки з підзвітними особами) та 3775 (фінансова допомога, позика) щодо підзвітної особи.

   За посиланням:https://sud.ua/uk/news/publication/334836-verkhovnyy-sud-vyskazalsya-o-kvalifikatsii-po-priznaku-povtornosti-prisvoeniya-i-rastraty-chuzhogo-imuschestva