Як розпізнати та протидіяти насильству щодо дітей

    Домашнє насильство і булінг (цькування) — різні за формою, але подібні за наслідками: обидва руйнують базове відчуття безпеки, якого дитина гостро потребує для нормального розвитку.
    Важливо памʼятати: діти не перебільшують, не «вигадують» насильство, не «розпускають фантазії». Вони реагують так, як можуть — через поведінку, через тіло, через мовчання. І саме компетентний дорослий має бути тією фігурою, яка вміє побачити, зрозуміти і втрутитися вчасно.
Компетентний дорослий — це той, хто:
помічає зміни у поведінці дитини;
знає ознаки насильства;
знає, як діяти — не завдати шкоди, а підтримати.
Що таке домашнє насильство — і чому це стосується дітей, навіть якщо їх «не чіпають»
Коли фізичної, моральної чи іншої шкоди систематично завдають найближчі люди — ймовірно, це ситуація домашнього насильства. При цьому дитина вважається постраждалою від домашнього насильства, навіть тоді, коли є лише його свідком. Коли вона живе у домі, де лунають крики, є фізичне чи сексуальне насильство, навіть якщо воно не спрямоване безпосередньо на неї.
Сигнали, які не варто ігнорувати
Життя в постійній напрузі та страху запускає в мозку дитини «режим тривоги». У цьому стані
важко гратися, вчитися, довіряти, мріяти. Замість того, щоб пізнавати світ, дитина весь час сканує його на небезпеку.
Які сигнали можуть свідчити про те, що дитина переживає домашнє насильство?
У молодших дітей — проблеми зі сном, нічні страхи, сльозливість, енурез.
У школярів — почуття провини, труднощі з навчанням, фізичні скарги.
У підлітків — замкненість, самоушкодження, конфлікти, вживання алкоголю/психоактивних речовин.
Відомо, що повторюване насильство впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я, і змінює навіть структуру мозку. Як наслідок дитина може мати комплексну травму розвитку.
Як діяти, щоб допомогти дитині
Якщо вам стало відомо, що дитина систематично є свідком домашнього насильства чи воно вчиняється щодо неї, повідомте про це:
службу у справах дітей того населеного пункту, де проживає дитина;
чи на Національну дитячу гарячу лінію 0 800 500 225;
на Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству 116 123 чи 0 800 500 335 (дзвінки безоплатні);
чи в поліцію 102.
   За посиланням:https://zib.com.ua/ua/167217-yak_rozpiznati_ta_protidiyati_nasilstvu_schodo_ditey.html