Якщо справжній намір був отримати гроші, а не організувати перенаправлення через кордон військовозобов’язаного, то дії слід кваліфікувати як шахрайство – Верховний Суд

    Дії слід кваліфікувати як шахрайство, а не як організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон, якщо особа мала намір отримати гроші, а не виконати обіцяне – Верховний Суд.

    Якщо особа під приводом організації незаконного перетину державного кордону військовозобов’язаним отримує від нього грошові кошти, не маючи реального наміру виконувати обіцяне, а лише використовує вигадану інформацію як спосіб заволодіння чужим майном, такі дії слід кваліфікувати як шахрайство (ст. 190 КК), а не як організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон (ст. 332 КК).

   Визначальним для розмежування цих складів кримінальних правопорушень є мотив та мета вчиненого діяння. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 10 березня 2025 року по справі 466/5535/23.

   Обставини справи

    Обвинувачений, керуючи діями з організації незаконного переправлення через державний кордон України та сприяючи їх вчиненню шляхом надання потерпілому порад і вказівок, повідомив його, що з метою виготовлення дипломатичного паспорта України йому необхідно надати грошові кошти в сумі 200 доларів США як завдаток за надані ним послуги, чотири фотокартки, а також копії паспорта громадянина України, громадянина України для виїзду за кордон та ідентифікаційного номера.

    Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, обвинувачений організував зустріч із потерпілим, у ході якої останній виконав його протиправні умови і надав копії своїх документів, фотокартки та грошові кошти в сумі 8000 грн, як завдаток за надані послуги.

   Крім того, обвинувачений проінструктував потерпілого, що, коли дипломатичний паспорт буде готовий, їм необхідно поїхати до державної міграційної служби для підписання документів; роз’яснив, що певний час він не зможе самостійно перетнути державний кордон, а лише в його супроводі; решту грошових коштів у сумі 2000 доларів США потерпілий повинен йому надати після того, як обвинувачений перевезе його через державний кордон України.

   Надалі обвинувачений повідомив потерпілому про необхідність надати йому грошові кошти в сумі 1800 доларів за організацію переправлення його через державний кордон України шляхом виготовлення дипломатичного паспорта громадянина України, потерпілий на це погодився. Однак протиправна діяльність обвинуваченого була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 1800 доларів вилучені.         Місцевий суд визнав винуватим і засудив обвинуваченого за ч. 3 ст. 332 КК. Апеляційний суд змінив цей вирок, застосувавши до засудженого положення ст. 69 КК.
   За посиланням:https://sud.ua/uk/news/publication/330757-esli-nastoyaschiy-umysel-zaklyuchalsya-v-poluchenii-deneg-a-ne-v-organizatsii-perepravleniya-cherez-granitsu-voennoobyazannogo-to-deystviya-sleduet-kvalifitsirovat-kak-moshennichestvo-verkhovnyy-sud