Верховний Суд роз’яснив, коли закриття провадження не зобов’язує констатувати факт вчинення особою кримінально караного діяння

     Прокурор у касаційній скарзі стверджував про необхідність встановлення місцевим судом факту вчинення особою інкримінованих кримінальних правопорушень, а тому закриття кримінального провадження є незаконним.      Закриття провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ініціативою і згодою особи, що притягується до відповідальності, суд констатувати факт вчинення особою кримінально караного діяння.

   Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатом розгляду справи № 712/8174/23.

   У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій звільнили особу від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340; ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України, на підставі пунктів 2–4 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрили на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Прокурор у касаційній скарзі стверджував про необхідність встановлення місцевим судом факту вчинення особою інкримінованих кримінальних правопорушень, а тому закриття кримінального провадження є незаконним.

   Верховний Суд погодився з наведеними висновками судів попередніх інстанцій і вказав, що положення ч. 1–3 ст. 49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією, оскільки законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу в разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною. 

   За посиланням:https://sud.ua/uk/news/verhovniy-sud/327207-verkhovnyy-sud-razyasnil-kogda-zakrytie-proizvodstva-ne-obyazyvaet-konstatirovat-fakt-soversheniya-litsom-prestupnogo-deyaniya