Поділ майна у спільній сумісній власності та виділ із нього — що треба знати

    Міністерство юстиції України розповідає, що спільна сумісна власність – одна із форм спільної власності без визначення часток учасників у праві власності.
   Водночас чинним законодавством встановлені механізми виділу частки із такого майна та його поділу.
   Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності
   Згідно зі статтею 370 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
   У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
   Виділ частки із такого майна здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 Кодексу.
   Так, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної сумісної власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
   Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
   Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), тобто річ є неподільною, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

   За посиланням:https://sud.ua/uk/news/ukraine/326395-razdel-imuschestva-v-obschey-sovmestnoy-sobstvennosti-i-vydel-iz-nego-chto-nuzhno-znat