Верховний Суд роз'яснив, коли набуття майна є безпідставним

      Для стягнення безпідставно набутих коштів (кондикція) доведення вини набувача не вимагається – КЦС ВС. Для кондикційних зобов’язань доведення вини особи не має значення, натомість важливий факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212–1214 ЦК України). Обов’язок набувача повернути безпідставно набуте майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності. Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду. Про це повідомив пресцентр Верховного Суду.
     Банк звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів. Вказував, що касирка банку зробила помилку, внаслідок чого клієнт безпідставно отримав значну суму коштів, які він відмовився повернути в добровільному порядку.
     Справу суди розглядали неодноразово. Останньою постановою апеляційного суду залишено без змін рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову. Судові рішення мотивовані тим, що наданими доказами підтверджується набуття відповідачем коштів без відповідної правової підстави.
     У касаційній скарзі відповідач зазначив, що спірну нестачу грошових коштів касирка могла видати іншим клієнтам банку, вказав на відсутність у нього обов’язку з повернення спірних коштів, а також на те, що тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. У відзиві на касаційну скаргу банк зауважив, що обов’язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов’язаний повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. КЦС ВС залишив без змін судові рішення, зробивши такі правові висновки.

    За посиланням:https://sud.ua/uk/news/sudebnaya-praktika/317103-verkhovnyy-sud-razyasnil-kogda-priobretenie-imuschestva-yavlyaetsya-bezosnovatelnym