Що важливіше: коли мобілізований обвинувачений бере участь у судових засіданнях чи захищає державу?

     У зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації до Кримінального процесуального кодексу України було внесено зміни щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Зокрема, визначено необхідність зупинення судового провадження у випадку, якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

     Зазначені зміни були внесені до законодавства ще в квітні 2022 року. Як показує практика, більшість судових проваджень дійсно зупиняються, але в деяких випадках суди таки відмовляють у їх зупинці.

     Тому спробуємо розібратися, якщо обвинувачений таки мобілізований, то чи зобов'язаний суд зупиняти провадження, чи може цього не робити. Чи порушується у такому випадку право на захист, на справедливий суд особи, яка захищає державу, якщо суд не зупиняє провадження.

     Спочатку потрібно звернутися і проаналізувати зміст ч. 1 ст. 335 КПК України, у якій зазначено «1. У разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору».

     Як бачимо, у статті немає словосполучення "має право зупинити провадження", зазначено тільки те, що якщо обвинувачений призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого. На мою думку, вбачається, що обов'язково зупиняє провадження.

     Необхідно звернути увагу, що у змісті даної статті не передбачено жодних умов, за яких суд може відмовити у зупинці такого провадження.

     Проте, як показує практика, суд відмовляє у зупинці у зв'язку з тим, що немає чіткого підтвердження тому, що в дати судових засідань обвинувачений не зможе хоча б взяти участь у засіданні шляхом відеоконференцзв'язку, або, що обвинувачений зможе відлучатися для участі в судовому засіданні суду, який знаходиться на території області, де дислокується військова частина. Суд при прийнятті рішення враховує, що саме зазначено у відповіді військової частини на запит суду. Наприклад, в одній з ухвал зазначено «Вищенаведені відомості, а також можливість проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження (передбачена ст. 336 КПК України) дозволяють зробити висновок про те, що об`єктивні передумови для зупинення судового розгляду відсутні. А положення ст. 28 КПК України щодо визначення розумності строків процесуальних дій акцентують свою увагу саме на об`єктивності як на характеристиці розумних строків».

     За посиланням: https://jurliga.ligazakon.net/news/229652_shcho-vazhlivshe-koli-moblzovaniy-obvinuvacheniy-bere-uchast-u-sudovikh-zasdannyakh-chi-zakhishcha-derzhavu