Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Рішення ЄСПЛ у цій справі має надзвичайно важливе значення для України в контексті національного кримінального процесуального законодавства. У рішенні Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 23 травня 2024 року у справі «Контрада проти Італії (№ 4)» (заява № 2507/19)[1], яка стосувалася законності перехоплення телефонних розмов заявника та обшуку його будинку та іншого майна (заходи, здійснені в рамках провадження у справі про вбивство, в якій заявник не був безпосередньо замішаний), ЄСПЛ дійшов таких висновків. Більшістю голосів ЄСПЛ визнав неприйнятною скаргу заявника щодо обшуку його будинку через невичерпання внутрішніх засобів правового захисту. Він зазначив, що заявник не звертався до національних судів з клопотанням про перегляд цього заходу, як це передбачено статтями 257 та 324 Кримінально-процесуального кодексу, перш ніж подавати свою заяву до ЄСПЛ.
Одноголосно ЄСПЛ постановив, що мало місце порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя та кореспонденції) Європейської конвенції з прав людини (далі – Конвенція) стосовно перехоплення та запису телефонних розмов заявника. Він встановив, що законодавство Італії не надає достатніх і ефективних гарантій захисту від зловживань особам, щодо яких було застосовано захід прослуховування, але які, оскільки вони не підозрюються або не обвинувачуються у вчиненні правопорушення, не є учасниками провадження. Зокрема, ці особи не могли звернутися до судового органу за ефективним переглядом законності та необхідності заходу, а також за отриманням відповідного відшкодування, якщо це можливо.
За посиланням:https://sud.ua/uk/news/blog/301724-yespl-znovu-staye-na-zakhist-privatnogo-zhittya-sprava-kontrada-proti-italiyi-no-4