Згідно з частиною п'ятою статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим законом:
позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
позначення, схоже із торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, тощо.
Відтак, основною підставою виникнення авторського права та суміжних майнових прав є правочин - створення твору, виконання, виготовлення фонограми (відеозапису) та перша трансляція передачі (програми) організацією мовлення. Вихідною підставою для набуття права інтелектуальної власності на об'єкти є правовий склад, який формується з двох елементів: 1. Створення об'єктів, які відповідають вимогам законодавства. 2. Державна реєстрація прав інтелектуальної власності на відповідні об'єкти.Згідно з визначенням торговельної марки, її головною функцією є здатність вирізняти товари або послуги різних осіб, тобто мати здатність розрізнення. Розрізнювальна здатність виявляється в наявності у позначенні певних унікальних характеристик, які дозволяють споживачеві відрізняти товари або послуги одних осіб серед інших, що мають схожі товари або послуги. На практиці про захист порушеного виключного права на торговельну марку звертається правовласник такої торговельної марки (стаття 20 Закону Украйни «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»). Однак, якщо торговельна марка передається третій особі для використання (на підставі укладеного ліцензійного договору), така особа також може звертатись з метою відновлення порушених прав.
За посиланням:https://jurliga.ligazakon.net/news/227218_osoblivost-zakhistu-prav-ntelektualno-vlasnost-v-sud
_03_03.png)
