Аналізується спеціальна підстава припинення іпотеки у сфері спадкового права, що прямо не передбачена Цивільним кодексом України, а також Законом України «Про іпотеку». Подається відповідна практика Верховного Суду Поширеними на практиці є випадки спадкування прав на нерухомість, обтяжену іпотекою. У такому разі підлягає застосуванню правило слідування іпотеки, сутність якого розкривається у ст. 23 Закону України «Про іпотеку» і зводиться до такого: у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов’язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.
Якщо право власності (спеціальне майнове право) на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання, але в разі його порушення боржником відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
За посиланням:https://sud.ua/uk/news/blog/296683-ipoteka-v-spadok-mozhlivist-dlya-znyattya-obtyazhennya-ye
_03_03.png)
