Особливості визначення розміру застави - аналіз судової практики Вищого антикорупційного суду

     Визначення розміру застави є важливою частиною процесу визначення запобіжних заходів у кримінальному провадженні. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Так, визначення розміру застави у кримінальному процесі залежить від кількох критеріїв, які встановлені КПК України:
- майновий та сімейний стан підозрюваного/обвинуваченого;
- ризики щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду; - ризики щодо знищення речей та/або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- ризики щодо незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження;
- ризика щодо вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним та обвинуваченим. Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 3028 грн. до 60 560 грн);

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 60 560 грн. до 242 240 грн.);

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 242 240 грн. до 908 400 грн.).

Частиною 1 статті 182 КПК України чітко встановлюється мета застосування застави, які полягає у забезпеченні виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

За посиланням: https://jurliga.ligazakon.net/news/226510_osoblivost-viznachennya-rozmru-zastavi---analz-sudovo-praktiki-vishchogo-antikoruptsynogo-sudu