Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У термінології трудового права відпустка за роботу з комп’ютером — це різновид щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці. Додаткова відпустка за особливий характер праці передбачена п. 1 ч. 1 ст. 4 та п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки. Претендувати на цю відпустку не можуть працівники, тривалість відпусток яким визначено не Законом про відпустки, а іншими актами законодавства (наприклад, держслужбовці, судді, лист Мінсоцполітики від 24.12.2013 р. № 152/13/82-13 ).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (додаток 2 до постанови; далі — Список № 1290-2).
Позицією 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2 установлено право працівників, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, зокрема відпустку за роботу за комп’ютером, тривалістю до чотирьох календарних днів.
Наказом Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010 № 65 затверджено Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (далі — Правила № 65). Правила № 65 поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, які у своїй діяльності здійснюють роботу, пов’язану з електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) з відеодисплейними терміналами (ВДТ), зокрема на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і периферійними пристроями (ПП). Правилами № 65 визначено поняття «електронно-обчислювальна машина» — електронно-обчислювальна машина з необов’язковими додатковими пристроями, системними елементами (пристрої для друку, сканери, модеми, блоки безперервного живлення та інші спеціальні ПП (клавіатура, маніпулятор «миша», дискова система, звукова система, модем, мікрофон, принтер, сканер тощо)). Отже, персональні комп’ютери також належать до ЕОМ. Робота працівників, які працюють на ЕОМ та обчислювальних машинах, пов’язана з підвищеним зоровим і нервово-емоційним напруженням, тому таку роботу віднесено до роботи з особливим характером праці.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ч. 2 ст. 8 Закону про відпустки). Отже, встановлення відпустки за роботу за комп’ютером наказом роботодавця є неправомірним (наказом надається відпустка конкретній особі за наявності підстав).
Чи включати відпустку за роботу з комп’ютером до графіка відпусток?
Як і щорічна основна, щорічна додаткова відпустка за роботу за комп’ютером надається за відпрацьований робочий рік, який відлічується від дати укладання трудового договору (УВАГА! але не раніше дати запровадження в органі положення, колективного договору, іншого акта про надання відпустки за роботу з комп’ютером та обліку робочого часу роботи за комп’ютером). Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників (ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки). Отже, до графіка відпусток доцільно включати й щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, зокрема додаткову відпустку за роботу з комп’ютером.
Визначення тривалості відпустки за роботу на комп’ютері
Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, містить такі професійні назви як інженер з комп’ютерних систем, адміністратор системи, аналітик операційного та прикладного програмного забезпечення, оператор комп’ютерного набору, з назви яких очевидно, що працівник майже увесь робочий час проводить за персональним комп’ютером. Таким працівникам може бути встановлено максимальну тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу з комп’ютером — чотири календарних дні.
Офісні працівники (секретарі, бухгалтери, працівники кадрової служби), зазвичай, виконують роботу за персональним комп’ютером не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для посади, тому тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу за комп’ютером праці може бути встановлено, приміром два або три дні залежно від часу фактичної зайнятості роботою на комп’ютері.
Для розрахунку тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу з комп’ютером роботодавець має вести облік робочого часу, відпрацьованого в умовах з особливим характером праці.
Причому у розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з комп’ютером не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад (наказ Мінпраці від 30 січня 1998 року № 16).
УВАГА! Законодавством не визначено, як роботодавець має вести облік робочого часу, відпрацьованого в умовах з особливим характером праці, тому на кожному підприємстві, в установі, організації (далі — організації) це питання вирішують самостійно.
Найсучаснішим способом обліку часу зайнятості роботою за персональним комп’ютером є спеціальні комп’ютерні програми. Найпоширенішими способами проведення вимірів часу зайнятості є фотографія робочого часу і хронометраж.
Особливості надання відпустки
Додаткова відпустка за особливий характер праці належить до щорічних відпусток (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки), тому:
До часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад. Тому періоди відпустки без збереження заробітної плати, тимчасової непрацездатності, соціальних відпусток (зокрема відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), навчальних відпусток, творчих відпусток, перебування працівника на курсах підвищення кваліфікації, період увільнення працівника у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, та робочі дні, в які працівник був зайнятий роботою на персональному комп’ютері менше половини тривалості робочого дня, не зараховують до стажу, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, зокрема відпустку за роботу за комп’ютером.
На практиці цю відпустку нерідко надають після закінчення відповідного робочого року. У такому разі легко обчислити конкретну тривалість відпустки, що належить працівникові. Якщо ж зазначену відпустку надати кілька разів на рік пропорційно відпрацьованому часу, і кожного разу при визначенні тривалості відпустки заокруглювати результат до цілого числа за правилами математики, сумарно за робочий рік може вийти більша (менша) кількість днів відпустки, що належить працівникові, що буде помилкою. У такому випадку при наданні останньої частини відпустки варто зробити перерахунок наданих пропорційно відпрацьованому часу днів відпустки без заокруглення. Відповідно до частини другої статті 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими умовами праці та за особливий характер праці, зараховуються: час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами праці або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників такого виробництва, цеху, професії або посади; час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами праці і за особливий характер праці; час роботи вагітних, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Розрахунок конкретної тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу на комп’ютері залежно від часу зайнятості у цих умовах.
Приклад. Колективним договором працівнику встановлено щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю 4 календарних дні. Працівник працює за п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями у суботу та неділю і зайнятий роботою на персональному комп’ютері не менше половини тривалості робочого дня. Для наочності приймемо за робочий рік 01.01.2015-31.12.2015.
За цей робочий рік працівник перебував у щорічній відпустці тривалістю 24 к. д. (з 01.07.2015 по 24.07.2015) та у відпустці без збереження заробітної плати як інвалід ІІ групи тривалістю 60 к. д. (з 01.09.2015 по 30.10.2015).
Період щорічної основної відпустки входить до стажу, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, тож на тривалість зазначеної відпустки не вплине. На період відпустки без збереження заробітної плати згідно з графіком роботи працівника припало 44 робочих дні. При п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями у суботу та неділю норма тривалості робочого часу на 2015 рік становила 251 робочий день.
Обчислимо конкретну тривалість відпустки:
4 ÷ 251 × (251 – 44) ≈ 3,2988.
У результаті заокруглення отримуємо 3 (календарних дні).
Отже, у наведеному прикладі конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за робочий рік 01.01.2015-31.12.2015 становить 3 календарних дні.
Зверніть увагу, якби працівник працював за іншим графіком, приміром за шестиденним робочим тижнем, норма тривалості робочого часу на 2015 рік була б не 251 робочий день, а іншою, яку організація мала б розрахувати самостійно.
Чи проводити атестацію робочих місць за умовами праці для надання відпустки за роботу з комп’ютером?
Для надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці законодавством не встановлено вимоги щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Чи переноситься додаткова відпустка за роботу на комп’ютері на наступний рік?
На щорічну додаткову відпустку поширюються поділ, перенесення та відкликання, встановлені для щорічної основної відпустки (ст. 11, 12 Закону про відпустки).
Чи надається відпустка роботу з комп’ютером суддям, державним службовцям?
Державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки встановлено тривалість відпустки (ст.57 ЗУ № 889). Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати та інші види відпусток надаються державним службовцям відповідно до закону (ст.58 № ЗУ 889). Таким чином, відпустки за особливий характер праці, зокрема, відпустка за роботу з комп’ютером, вже включена до тривалості 30 днів (замість 24, передбачених ст.6 Закону про відпустки).
Працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах (у тому числі на персональних комп'ютерах) і яким тривалість щорічної відпустки не визначена іншими нормативно-правовими актами, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів згідно з п. 58 розділу XXII "Загальні професії за всіма галузями господарства" Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (із змінами).
Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів (ст.136 ЗУ № 1402). Додаткова відпустка за особливий характер праці відноситься до щорічних відпусток (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки). Тому на суддів також не поширюється положення щодо надання їм відпустки роботу з комп’ютером.
Відповідальність за ненадання щорічної додаткової відпустки за роботу на комп’ютері
Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (частина п’ята ст. 11 Закону про відпустки). Відповідно до статті 28 Закону про відпустки особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, зокрема, відпустка за роботу з комп’ютером, мають надаватися обов’язково, навіть якщо колективний договір на підприємстві не укладено або в колективному договорі не передбачено гарантії щодо встановлення працівникам цих відпусток. На цьому наголошує і Мінсоцполітики в листі від 11.08.2014 № 348/13/116-14.
Із 1 січня 2015 року запроваджено більш жорстку відповідальність для юридичних і фізичних осіб, що використовують найману працю, за порушення вимог трудового законодавства (нова редакція статті 265 КЗпП зі змінами, внесеними відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII).
Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення вимог трудового законодавства в частині надання відпусток у розмірі мінімальної заробітної плати. Посадових осіб роботодавця, винних у порушенні законодавства про працю, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб, винних у вчинені правопорушення у вигляді штрафу у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-1700 грн.) (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
У разі виявлення грубих порушень законодавства про працю інспектор має право направити матеріали перевірки до правоохоронних органів для прийняття рішення щодо проведення досудового розслідування (із внесенням відповідного запису до Єдиного реєстру досудових розслідувань) у зв’язку із ознаками злочину, відповідальність за який передбачено статтею 172 Кримінального кодексу України (штраф від 34 до 51 тисячі гривень або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років).
При підготовці використані матеріали
Управління з питань персоналу ДСА України
_03_03.png)
